Станція метро “Святошин”. Перевірка на доступність

Огляд станції щодо дотримання будівельних норм доступності

Досліджували: Яна Опаленик, Юлія Джулай, Софія Брем

Фото: Яна Опаленик

Редакція: Марина Лебідь, Юлія Патлань

Наша команда поверталася до нещодавно оновленої станції «Святошин» з легким хвилюванням. Попередні дослідження платформи та Східного вестибюля змусили нас вивчити всі переходи, інформаційні стенди і, разом з позитивними моментами, засвідчити певні недоліки.

Відкриття Західного вестибюля відбулося 1 листопада, і багато видань вже встигли стисло, але досить негативно пробігтися плануванням та наповненням. Метою ж нашого дослідження було перевірити, чи станцію метро «Святошин» можна назвати доступною.

Основний висновок, який зробила наша команда — так, станція метро «Святошин» є доступною станцією, якою може скористатися людина, яка пересувається кріслом колісним або має порушення зору чи слуху. Разом з тим, ми наводимо в цій статті декілька рекомендацій, які можуть зробити станцію ще зручнішою для маломобільних громадян.

1. Вхід до метрополітену

Потрапити до метрополітену можна сходами або ліфтом, який розташований найближче до зупинки. Заїзд до ліфта, що веде до Західного вестибюля, має багато простору навколо і є доступним.

Майданчик біля входу позначений попереджувальною контрастною смугою, а двері відчиняються датчиком руху.

Ситуація із входами, що мають сходи, дещо складніша.

Перш за все, один зі сходових майданчиків підземного переходу має окремі сходинки висотою у 9 та 10 сантиметрів. Також відсутнє контрастне маркування сходинок і тактильна смуга є лише з боку виходу, але не входу, поручень не завертає у бік, що могло б бути додатковою направляючою.

Згідно ДБН В.2.2–40:2018

6.3.1.2 «…Ширина проступів сходів, крім внутрішньоквартирних, повинна бути не менше ніж 0,3 м, а висота підйому сходинок — не більше ніж 0,15 м.»

5.2.2 «…В іншому випадку слід передбачити маркування ребер 1-ї і останньої сходинок сходового маршу: ширина маркування горизонтальної площини ребра 0,05–0,1 м, вертикальної 0,03 -0,05 м»

5.2.3 «Сходи і пандуси повинні мати з обох боків поручні на висоті 0,7м і 0,90 м… Завершальні частини поручня і вгорі і внизу повинні бути довші маршу або похилої частини пандуса на 0,3 м та мати заокруглення. За ширини сходів 2,5 м і більше слід додатково передбачати розділові поручні.»

8.2.9 «Попереджувальну ТС слід застосовувати для попередження про бар’єр, небезпеку, перешкоду. Спеціальні попереджувальні ТС повинні бути завширшки не менш ніж 0,4–0,6 м та мати рельєф у вигляді зрізаних конусів заввишки 0,004–0,005 м. Початок попереджувальної ТС повинен знаходитись не менше ніж за 0,8 м до перешкоди».

Попереджувальна тактильна смуга станції метро розташована занадто близько до перепадів висоти і при користуванні білою тростиною можна одразу знайти другу сходинку. При спуску також вона є мало інформативною.

Рекомендація: зробити один суцільний майданчик (об’єднавши дві ненормовані сходинки) з похилим пандусом для комфортного спуску. За неможливості ремонту — додати контрастне маркування, тактильну смугу з боку вулиці та бічні поручні.

Перша та остання сходинка кожного маршу контрастно промарковані, що відповідає ДБН В.2.2–40:2018 Інклюзивність будівель та споруд.

Самі сходи обладнані зручними дворівневими поручнями.

Інформаційний текст, який вказує, що вхід веде до станції метро, виконаний з матеріалу, який відблискує та губиться на глянцевій плитці, що ускладнює навігацію для людини з порушенням зору, і не тільки для неї.

2. Підйомні платформи

Всередині переходу є обладнана підйомна платформа №3, яка, на момент аудиту, була недоступною. Дві інші допомагають дістатися виходу з платформи станції і працюють в нормальному режимі. Користування платформою є специфічним і часто інтуїтивно незрозумілим для користувача. Як показало спостереження за роботою платформ — їх механізм може легко вийти з ладу за найменшого порушення правил користування (наприклад, якщо користувач прикладатиме силу для відчинення дверей, хоча вона відчиняються автоматично при натисканні на кнопку). Через це працівник станції постійно має наглядати за роботою платформ, що вимагає додаткових витрат на персонал та технічне обслуговування механізму. Отже, попри те, що платформа встановлена і готова до експлуатації, зручність користування нею та практичність залишаються великим питанням на сьогодні.

Окрім того, в зоні підйомників слабке освітлення, яке створює додатковий бар’єр для користування і робить закуток менш безпечним для користування.

3. Тактильні смуги

Використання тактильних смуг для орієнтування людей з порушеннями зору є необхідним елементом будь-якого простору, що претендує на статус доступності. Станція метро «Святошин» має такі смуги.

Всі сходові марші станції обладнані тактильними смугами, а тактильні вузли, як наведено на фото нижче, дозволяють людині зрозуміти зміну напрямку та уявити місцезнаходження розташування у просторі.

Крім позитивних коментарів, наша команда має також декілька коментарів щодо можливих покращень.

Якщо користуватися сходами для входу в метро, ви побачите тактильну смугу лише перед 10-ти сантиметровою першою сходинкою. Смуга розташована надто близько до сходинки і вчасно не попереджає про зміну рівня.

Ту саму помилку можна побачити ще в кількох місцях вестибюля. Наприклад, на фото нижче тактильна смуга заходить під рейки на половину свого розміру. Розташована надто щільно до перепон смуга не надає вчасно інформацію про зміну рівня й ускладнює навігацію для користувачів з порушенням зору.

А ось тут тактильна смуга розташована вже після сходинки, про яку мала б попереджати.

4. Загальне оформлення простору та інформаційні елементи навігації

Колони на платформі мають контрастне маркування, яке є частиною дизайну станції та допомагає кращій орієнтації в просторі, зменшуючи ризики травмування.

В цьому разі маркування, хоча й виконане контрастною жовтою стрічкою, але вона не контрастує з білим тлом.

5. Універсальні елементи

Стація «Святошин» є пілотним проєктом, де застосовані інновації вже можуть полегшити життя багатьом користувачам.

1. 1. Каси розташовані на прийнятній висоті 96 см, яка є зручною для осіб різного зросту. Крім того, до кас спрямовує тактильна смуга.

2. Наявні широкі двері (90 см), що дозволяють легко пройти людині на візку або з візком.

3. Інформаційні вказівники виконані контрастно, великим шрифтом, та дубльовані англійською.

4. Кнопки в ліфті позначені шрифтом Брайля.

6. Прилегла територія

Підходи не належать КП «Київський метрополітен», але оскільки вони — стартова точка користувача, ми провели обстеження і довколишньої території. Окрім як на метро, до станції «Святошин» можна дістатися автобусом, маршруткою та електричкою, тож пристосованість прилеглої території напряму визначає доступність.

Якщо повертаєтеся з Речового ринку чи дісталися станції метро електричкою — то обов’язково натрапите на вхід до другого вестибюля. Щоправда, піднятися з перону електрички може бути складним завданням. Але ось ці сходи вже не є власністю Київського метрополітену, тож не нарікаємо, але попереджаємо.

Набагато кращою є ситуація з зупинкою автобусів та маршрутних таксі. Жодних бордюрів, сходинок чи непотрібних клумб. Навколо зупинки є достатньо місця, щоб розвернути крісло колісне або щоб не створювати тісняву в пікові години. Межі зупинки позначені тактильними смугами, а різний матеріал поверхні теж є хорошим допоміжним інструментом для орієнтування в просторі.

Але тактильна плитка у цьому разі не буде зчитуватися для людини, яка користується білою тростиною. Адже бруківка так само віддає вібрацію та звук, як і випуклі елементи плитки. Але в цьому разі вона зонує територію зупинки.

Станція «Святошин» на сьогодні є гарним прикладом, який має надихати на впровадження елементів доступності громадських об’єктів. Але якщо установа, яка відповідає за результат, буде продовжувати ігнорувати ті рішення, які ми оглянули в цьому і попередньому матеріалі, то вся програма для безбар’єрного середовища буде впроваджена неефективно.